Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Журнали та продовжувані видання (1) | Реферативна база даних (3) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Sidenko V$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 3 Представлено документи з 1 до 3 |
|||
| 1. | 
Sidenko V. R. The crisis processes in the EU development: origins and prospects [Електронний ресурс] / V. R. Sidenko // Економіка і прогнозування. - 2017. - № 1. - С. 7-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econprog_2017_1_3 Розглянуто основні фактори, що зумовлюють кризові процеси в розвитку інтеграції в рамках ЄС та єврозони, пов'язані з асиметрією в системі макроекономічного регулювання та у співвідношенні між комунітарним та національним регулюванням. Обгрунтовано тезу про зумовленість кризи ЄС з циклічністю розвитку процесів регіональної інтеграції, пов'язаною з Кондратьєвськими довгими технологічними хвилями. Узагальнено існуючі теоретичні підходи до питання дезінтеграційних процесів та описано можливі сценарії подальшої еволюції ЄС та єврозони, які можуть реалізовуватись як у напрямі посилення інституційної інтеграції, так і певної дезінтеграції та утвердження моделі диференційованої (різнорівневої) інтеграції. Зроблено висновок, що інтеграційна стратегія України має бути скоригована і враховувати різні варіанти можливої подальшої еволюції ЄС. Для досягнення успіху ключові аспекти такої стратегії мають бути предметом багатоваріантних наукових досліджень, які обгрунтовуватимуть прийняття в майбутньому відповідних політичних рішень. | ||
| 2. |
Sidenko V. R. Global structural transformations and trends in Ukrainian economy. Part 1. Key Trends in Structural Economic Changes in the World and Ukraine [Електронний ресурс] / V. R. Sidenko // Економіка і прогнозування. - 2018. - № 1. - С. 37-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econprog_2018_1_4 У статті, що складається з двох частин, розглядаються питання довгострокових структурних зрушень в економіці України на тлі структурних трансформацій світової економіки за останню чверть століття. Виявлено основні структурні диспропорції, викривлення та їх причини, які пов'язані не лише з інституційними недосконалостями, а й браком стратегічних підходів до економічного розвитку та інноваційною пасивністю. В узагальненій формі представлено основні виклики, що з'являються для національної економіки у контексті четвертої промислової революції, яка розгортається у світі. У цьому контексті виявлені серйозні перекоси в політиці розвитку науки, освіти та інновацій в Україні. Сформульовані головні принципи, на яких має будуватись стратегія розвитку країни в умовах кардинальних глобальних економічних і технологічних трансформацій. Здійснений порівняльний аналіз структурних змін в економіці України, світовій економіці загалом та в окремих групах країн світу доводить, що Україна вступає в нинішню епоху кардинальних глобальних трансформацій з істотно деформованою структурою економіки, яка зазнала за період державної незалежності очевидного структурного спрощення та наблизилась до структурних характеристик менш розвинених країн світу. Країна включена у процеси міжнародного виробництва та обміну на основі асиметричної моделі, що зумовлює периферійний статус національної економіки. Істотна деформація структури економіки значною мірою зумовлена викривленнями базових структурних макроекономічних пропорцій в економіці - існуванням завищеної частки приватного (головним чином елітарного) споживання і критично низькими рівнями інвестицій в основний капітал. Вони істотно стримують її модернізацію та технологічний розвиток, визначають консервацію економічної відсталості та низький рівень міжнародною конкурентоспроможності.У 2 частині статті показано, що світова економіка вступила в період кардинальних трансформацій, зумовлених новою хвилею технологічних інновацій, які нині характеризуються як четверта промислова революція. Ці процеси мають системний характер і ведуть до утворення якісно нових структурних характеристик глобальної економіки та у сукупності означають становлення нового технологічного і соціально-економічного укладів життєдіяльності людства. Ці зміни чинитимуть кардинальний вплив на всі структури світової економіки, способи організації бізнесу та пріоритети і методи макроекономічного регулювання і забезпечення економічного зростання й розвитку. Зазначені глобальні зміни становитимуть кардинальний, по суті екзистенційний, виклик не лише для низки галузей економіки, а й для окремих країн світу. Участь України у процесах четвертої промислової революції істотно ускладнюється наявними структурними диспропорціями в економіці та її освітньої-науковому потенціалі. Найбільш небезпечні диспропорції у структурі підготовки кадрів в Україні пов'язані з дуже низьким відсотком фахівців, які мають вищу освіту у сфері природничих наук. Має місце істотне відставання України від світових лідерів у сфері інновацій - не лише розвинених країн, але й багатьох країн, що розвиваються. Доведено, що Україна постала перед дилемою: або долучитися до провідних трендів економічного розвитку під впливом новітніх технологій, або опинитися на узбіччі світового господарства та світової цивілізації загалом. Відповідь на цей виклик можна знайти лише в рамках національної стратегії розвитку, зміни філософії, що лежить в основі економічної поведінки в Україні, та поширення "культури довгостроковості" серед управлінців усіх рівнів. Принципами довгострокової політики України мають стати стимулювання попиту на інноваційні продукти та відповідні зміни у споживчих преференціях, диверсифікація і зміни у структурі форм капіталу - пріоритет людського (гуманітарного) та інтелектуального капіталів, перетворення фактора довіри на ключовий економічний актив, опора на власні культурні основи розвитку та гарантування безпеки розвитку. | ||
| 3. |
Sidenko V. R. Global structural transformations and trends in Ukrainian economy. Part 2. Innovative Factors of Structural Change in the Context of the Forth Industrial Revolution [Електронний ресурс] / V. R. Sidenko // Економіка і прогнозування. - 2018. - № 2. - С. 7-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econprog_2018_2_3 У статті, що складається з двох частин, розглядаються питання довгострокових структурних зрушень в економіці України на тлі структурних трансформацій світової економіки за останню чверть століття. Виявлено основні структурні диспропорції, викривлення та їх причини, які пов'язані не лише з інституційними недосконалостями, а й браком стратегічних підходів до економічного розвитку та інноваційною пасивністю. В узагальненій формі представлено основні виклики, що з'являються для національної економіки у контексті четвертої промислової революції, яка розгортається у світі. У цьому контексті виявлені серйозні перекоси в політиці розвитку науки, освіти та інновацій в Україні. Сформульовані головні принципи, на яких має будуватись стратегія розвитку країни в умовах кардинальних глобальних економічних і технологічних трансформацій. Здійснений порівняльний аналіз структурних змін в економіці України, світовій економіці загалом та в окремих групах країн світу доводить, що Україна вступає в нинішню епоху кардинальних глобальних трансформацій з істотно деформованою структурою економіки, яка зазнала за період державної незалежності очевидного структурного спрощення та наблизилась до структурних характеристик менш розвинених країн світу. Країна включена у процеси міжнародного виробництва та обміну на основі асиметричної моделі, що зумовлює периферійний статус національної економіки. Істотна деформація структури економіки значною мірою зумовлена викривленнями базових структурних макроекономічних пропорцій в економіці - існуванням завищеної частки приватного (головним чином елітарного) споживання і критично низькими рівнями інвестицій в основний капітал. Вони істотно стримують її модернізацію та технологічний розвиток, визначають консервацію економічної відсталості та низький рівень міжнародною конкурентоспроможності.У 2 частині статті показано, що світова економіка вступила в період кардинальних трансформацій, зумовлених новою хвилею технологічних інновацій, які нині характеризуються як четверта промислова революція. Ці процеси мають системний характер і ведуть до утворення якісно нових структурних характеристик глобальної економіки та у сукупності означають становлення нового технологічного і соціально-економічного укладів життєдіяльності людства. Ці зміни чинитимуть кардинальний вплив на всі структури світової економіки, способи організації бізнесу та пріоритети і методи макроекономічного регулювання і забезпечення економічного зростання й розвитку. Зазначені глобальні зміни становитимуть кардинальний, по суті екзистенційний, виклик не лише для низки галузей економіки, а й для окремих країн світу. Участь України у процесах четвертої промислової революції істотно ускладнюється наявними структурними диспропорціями в економіці та її освітньої-науковому потенціалі. Найбільш небезпечні диспропорції у структурі підготовки кадрів в Україні пов'язані з дуже низьким відсотком фахівців, які мають вищу освіту у сфері природничих наук. Має місце істотне відставання України від світових лідерів у сфері інновацій - не лише розвинених країн, але й багатьох країн, що розвиваються. Доведено, що Україна постала перед дилемою: або долучитися до провідних трендів економічного розвитку під впливом новітніх технологій, або опинитися на узбіччі світового господарства та світової цивілізації загалом. Відповідь на цей виклик можна знайти лише в рамках національної стратегії розвитку, зміни філософії, що лежить в основі економічної поведінки в Україні, та поширення "культури довгостроковості" серед управлінців усіх рівнів. Принципами довгострокової політики України мають стати стимулювання попиту на інноваційні продукти та відповідні зміни у споживчих преференціях, диверсифікація і зміни у структурі форм капіталу - пріоритет людського (гуманітарного) та інтелектуального капіталів, перетворення фактора довіри на ключовий економічний актив, опора на власні культурні основи розвитку та гарантування безпеки розвитку. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |